Ліля Ортик

Перший тиждень з Ігнатієм

Мені здавалось - мучениця я.
Довкола світ мене не розуміє.
І Бог - не Бог, а лиш примарливий суддя…
Та Істина в моїм житті маліє.
"Так гарно жити" - й легкість та буття
Вбивала серце, душу, присипляла розум.
Й в кущі тернин я, як загублена вівця…
Й, о небо, ! - Господь сам прийшов мені на допомогу.
Ти показав дорогу, як мені іти.
Я грішниця, що віднайшла стежину,
В кінці якої нема місця для мерця.
А оживу, як з каяттям усе своє покину
Аж поки шкіра не присохне до костей,
Аж поки голос не зірветься з крику, -
Як тільки лиш зненавиджу життя,
Тоді лиш зможу йти з Тобою до загину.
"Я - істина, дорога і життя".
Пізнати правду: себе, світ і Бога.
Та чи готова я побачити Христа,
Що несе хрест, а я - плюю на нього?

2009

Тій, яка полюбила

Найбільшу свободу дає смирення

Моя Тереза, подруга свята,
У тебе хочу вчитись полюбити
Того, хто довіряє нам Життя -
Ісуса, найцінніший дар Отця.
Веди мене, учи мене,
Шукай блукаючий мій погляд.
Так легко прагнути Добра,
Так важко сприйняти дорогу.
Бути пустим, малим, довірливим дитям,
Аби почути Слово і його плекати,
Полоти грунт, щоб проросло Спасительне Життя,
Й яка це радість - все за це віддати.
О світ, твої принади мерехтять,
І кличуть на свої дороги.
Говорять: "Знайдеш щастя в нас!"
Мовчать: "… ціною власної свободи".
Терезо, вчителько моя,
Окрилена любов'ю пташко,
Що перейшла з життя в Життя.

2010